на головну
UA EN PL  
Про компанію
Питання/Відповідь
Вся Україна
Готелі
Події
Контакти
Головна Карта сайту Контакти  

Пошук готелей

Місто, у якому ви бажаєте зупинитись
Кількість зірок
1 2 3 4 5
Тематика/тип
Фотоальбом

Тури України

Відпочинок у Карпатах
Давньоруськими містами
Святі міста України
Козацькими шляхами
Замки та фортеці України
Літературна Україна
Головна Міста України Чернівці  

Чернівці

Обласний громадсько-політичний і культурний центр Буковини, за 650 км від Києва, по обидва береги р. Прут. Телефонний код: 0372.
Перші згадки про місто в літописах XII ст., які повідомляли, що на березі Прута зведена фортеця для захисту Галицько-Волинського князівства від набігів степових кочівників. Стародавній літописний Черн, попередник сучасного міста Чернівці, виник на давньому важливому торговому шляху, що з’єднував землі басейну Дунаю та Балкан з галицько-волинськими та подніпровськими землями, а також з Волиню та Угорщиною. Під час монголо-татарської навали Черн було зруйновано. Місто з сучасною назвою відродилося на протилежному березі Прута.
Середини XIV ст. входило до складу Молдавії, через нього проходив торговельний шлях зі Львова на Сучаву. Вперше місто згадане 1408 р. 1488 р. воно стало центром Чернівецького повіту, а також вагомим торговим центром, з середини XVI ст. почало занепадати через постійні війни.
У XVIII ст. російське військо завдало місту значних руйнувань. У 1768—1774 рр. під час чергової російсько-турецької війни Чернівці знову були окуповані російським військом, а згодом перейшли під владу Австрії (1774—1918 рр.). У цей час місто стало центром Буковини.
Розвитку Чернівців сприяла побудова залізниці Чернівці — Львів (1866 р.). 1875 р. був заснований Чернівецький університет. До 1914 р. Чернівці — важливий український видавничий центр. 1918 р. тут було створено Український крайовий комітет Буковини, а також відбувалося велике народне віче, на якому ухвалили приєднання до України. 11 листопада 1918 р. румунське військо захопило місто, а 28 листопада 1918 р. румунський Генеральний конгрес Буковини проголосив приєднання Буковини й Чернівців до Румунії. З 7 серпня 1940 р. Чернівці були приєднані до Радянської України і стали обласним центром.
Своєрідним відображенням складної історії міста є архітектурні ансамблі його старої частини, де переплелися стилі: візантійський, готика, барокко та ін.
Забудова міста відноситься до XIX – початку XX ст. і виконана у стилі віденської еклектичної архітектури в її провінційному варіанті.
Найбільший інтерес у Чернівцях являють пам’ятки дерев’яного народного зодчества – церкви Св. Миколая, Успенія, Вознесіння, а також кам’яний храм Різдва Богородиці у передмісті Горечі. Цікавим зразком архітектури модерну другої половини XIX ст. є колишня резинція митрополита.
Дерев’яні храми Чернівців представляють типи буковинської школи дерев’яного зодчества.
Сама древня з них церква – Св. Миколая, збудована у 1607 р., перебудована в XVIII ст.
Жодному типу храмів не притаманна, за думкою .Г. Н. Логвина, такою мірою привітність і ліризм, як буковинським церквам.
Серед найбільш розвинених видів декоративного мистецтва Чернівців – різьбярство по дереву. Відомий рязьбяр, заслужений майстер народної творчості України Т. Герцюк – продовжувач традицій гуцульського різьбярства на Буковині.

ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ Й АРХІТЕКТУРИ
РЕЗИДЕНЦІЯ БУКОВИНСЬКИХ МИТРОПОЛИТІВ, 1864-82. Архітектурний комплекс споруджений за проектом чеського зодчого Й. Главки. Ансамбль складається з трьох самостійних, але об'єднаних єдиним задумом споруд: головного і двох бокових корпусів, які утворюють просторий внутрішній двір. Досконалість форм, монументальність і гармонійність споруди характерні для всіх архітектурних деталей. Під час Другої світової війни споруду було пограбовано. Пожежа повністю знищила її праве крило, потерпіли Мармуровий, Червоний та Голубий зали, загинула частина бібліотеки. Резиденція митрополитів була реставрована, в ній розташований Чернівецький університет ім. Ю. Федьковича. (Вул. Коцюбинського, 2).
ВІРМЕНСЬКА ЦЕРКВА, 1869-75. Споруджена за проектом архіт. Й. Главки. Церква з чудовим акустичним залом використовується з 1992 для концертів класичної і камерної музики. (Вул. Українська, 30).
МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ЇМ. О. КОБИЛЯНСЬКОЇ, 1904-05. Будівля споруджена за проектом віденських архіт. Ф. Фельнера та Г. Гельмера. Фасад прикрашений скульптурними композиціями за мотивами давньогрецької міфології, в бокових нішах встановлені мармурові бюсти видатних діячів світової та української культури. Над куполом театру піднялася муза театрального мистецтва Мельпомена. Балкони й фойє театру оформлені в стилі барокко.
МИКОЛАЇВСЬКА ЦЕРКВА, 1607. Дерев'яна. Перебудована у XVIII ст. в стилі архаїчного «хатнього» типу, характерного для Буковини. Реставрована в 1954. Найстаріша будівля, яка збереглася до наших днів.
ЦЕРКВА РІЗДВА БОГОРОДИЦІ, ДЗВІНИЦЯ, 1767. На місці старої дерев'яної церкви в урочищі Гореч. Використовувалася як фортеця. В конструкції поєднується стиль барокко з укр. і молдовськими архітектурними традиціями XVIII ст. Збереглися фрески XVIII ст. (Вул. Трояновська, 1).
ВОЗНЕСЕНСЬКА ЦЕРКВА З ДЗВІНИЦЕЮ, XVI ст. Дерев'яна. Побудована в с. Гарячий Урбан, котре входить до міської зони. (Вул. Бориспільська, 13).
ДЕРЕВ'ЯНА УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА в Количанці, 1783 р.: вул. Новоуспенська, 2.
ЦЕРКВА РІЗДВА БОГОРОДИЦІ в Горечі, 1767 р.: вул. Троянівська, 1.
ДЕРЕВ'ЯНА СПИРИДОНІВСЬКА ЦЕРКВА, 1715 р.: вул. Тольятті, 8.

ПАМ'ЯТНИКИ
О. Кобилянській, 1980. Скульпт. М. Мірошниченко й А. Скиба, архіт. О. Таратута. (Театральна пл.).
С. Воробкевичу, 1986. Скульпт. М. Мірошниченко. (Вул. 28 червня). Й. Главці, 1936. Скульпт. А. Северин. (Вул. Коцюбинського, 2).
П. Целану, 1992. Подарований громадянами Австрії. (Ріг вул. Головної та Богомольця).

МУЗЕЇ
Архітектури і побуту: Світловодська, 2.
Краєзнавчий: О. Кобилянської, 28.
Літературно-меморіальний О. Кобилянської: Димитрова, 5.
Літературно-меморіальний Ю. Федьковича: О. Кобилянської, 28.
Української діаспори: Жуковського, 1-а.
Художній: Центральна пл., 1.
Літературно-меморіальний музей М. Емінеску: вул. О. Кобилянської, 28.
Меморіальний музей В. Івасюка: вул. Маяковського, 40.
Чернівецький музей буковинської діаспори: вул. Йозефа Главки, 1.

ТЕАТРИ
Обласний музично-драматичний ім. О. Кобилянської: Театральна пл., 1.
Ляльковий: Головна, 22.
Філармонія: пл. Філармонії, 10.

ПАРКИ
Ценральний парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка: Головна.
Ботанічний сад університету, 1877: Федьковича.

ГОТЕЛІ
«Київ»: Головна, 46.
«Буковина»: Головна, 141.
«Верховина»: Центральна пл., 7.
«Турист»: Червоноармійська, 184.
«Черемош»: Комарова, 13-а.

ПОШТА
Головпоштамт: Худякова, 6.

ТРАНСПОРТ
Центральна автостанція міжміського сполучення: Головна, 219; довідки.
Залізничний вокзал: Гагаріна, 38; довідки.
«Аерофлот»: Головна, 128. Аеропорт: Чкалова, 30

Готелі міста

Корисні посилання Наші партнери Правова інформація  
© 2006-2008 Національний туристичний офіс.
Державна служба туризму і курортів
Міністерства культури і туризму України. Всі права захищені.
розробка сайту